алярм

*Аля́рм, у, м. Тревога. Тоді село бачило в церкві воєнний алярм, бо командант у церкві голосно командерував і роздавав прикази. Черемш.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28