(музика Д. Россіні)
Я - юнка, з гір, пастушка,
Мене звуть “щебетушка”,
Хижка моя - де грушка
В пущі, рясна, стоїть.
Тих, що по-за бульваром
Здереться крутояром,
Ягід і груш - нектаром
Пастушка пригостить.
Я, днями, - наблукаюсь
По луках і лісах,
На співи озиваюсь
Луною - по горах:
-Агов! Егей!
а... а... Агов, егей,
а... а... агов, егей!
Втомивсь хто при дорозі
Й присяде на порозі -
Стежинок двох на розі -
Знайде, де - відпочить.
Якщо ж той гість - невчасний,
Щодня - сумний, нещасний,
Хай він - як лань - прекрасний,
Скажу я: “Добра путь!”
Мій милий парубочок
Весь день - край череди,
Голос його - дзвіночок,
Гука мені завжди:
-Агов! Егей!
а... а... Агов, егей,
а... а... агов, егей!..
