акцизник

акцизник

Акци́зник, ка, 1) акцизный чиновникъ. Оце тільки шо був акцизник, так перевіряв усю посуду. С. Лоцманская Каменка, Екатер. у. 2) акцизник, бранное слово. Падло ти смердюче, абормот, пьяниця, акцизник ти, — от що! Маяк, 1914, № 22, 4.

Словник української мови / склав проф. Д. І. Яворницький. Катеринослав: «Слово», 1920

*Акци́зник, ка, м. 1) Акцизный чиновник. 2) Бранное слово — пьяница. Сл. Явор.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28