їдь

їдь

*Їдь, їді, ж. 1) Яд, едкое вещество. Сл. Нік. 2) В выражении: їдь в ха́ті. Ссора в доме, семействе. Юрк. Под.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28