| І вдень журюсь, і серед ночі... Пантелеймон Куліш |
|
|
І вдень журюсь, і серед ночі... Пантелеймон Куліш
І вдень журюсь, і серед ночі:
Ой Лелечко ж, мій боже Лелько!
Весна та гарні карі очі
У змові на моє серденько.
Весна та гарні карі очі
На мене потайно змовлялись,
І рози й солов'ї щоночі
В ті, певно, змовини мішались.