Історія України-Руси (1954–1957)/I/Передмова до першого видання
| ◀ Вступне слово | Історія України-Руси. Том I Передмова до першого видання |
I. Вступні замітки ▶ |
|
Досї ми не маємо науково зробленої історії українсько-руського народу, що обіймала-б весь час його історичного істновання. Через се моя праця, які-б не були її недостачі, повинна бути користною. Її загальний плян дав я низше, у вступній главі, а вихід дальших томів буде залежати від обставин моєї роботи. Принаймнї близші томи надїюсь я дати в короткім часї.
Я з початку мав замір дати книжку більш популярну, приступну для як найширших кругів нашої суспільности. Приглянувши ся близше, я перемінив намір: в сучаснїм станї нашої науки минї здав ся далеко потрібнїйшим строго науковий курс, що міг би вводити в науку і знайомити з сучасним станом питань нашої історії; се й мав я на оцї. Але при тім минї хотїло ся зробити свою працю, не ухибляючи її науковости, скільки можна приступною і для ширшої публїки; для того все спеціальнїйше виносив я в нотки, а їх подав у кінцї, зіставивши під текстомъ тільки чисто інструктивні пояснення. Рівнож на кінець винїс я спеціальне обговореннє двох справ — нашої найдавнїйшої лїтописи і норманської теорії початку Руси.
Підмогою при читанню сього тому можуть служити мої Виїмки з жерел до історії України-Руси (1895), де зібрані головні тексти з чужих джерел для сього часу. Перед читаннєм прошу справити похибки, визначені в кінцї сього тому, бо де-які з них зміняють текст.
Минї мило, що вихід сеї книги припадає на столїттє нашого національного відродження: нехай вона буде йому привітом! Вправдї невеселий переважно образ дає нам наша історія, сумнїйший може часом нїж иньші, але суспільність, що має віру в себе, мусить мати і відвагу глянути на неприкрашену правду свого минулого, щоб зачерпнути в нїй не зневіру, а силу. „Увѣсте истину, и истина свободитъ вы!“ — сю девізу дїячів нашого національного відродження можемо повторити й по пятьдесятьох лїтах, додавши тільки „волю“ і „працю“, як неминучих спутників знання в походї до забезпечення лїпшої будучности свому народу.
|
Грушівський хутір.
1898, серпень. |