Владимира поховали
В тисячу пятнайцять.
Ярослав злучив всї землї
В тисяч девятнайцять. Много славних дїл зробив він: Муром обвів Київ,
Збудував Собор Софійський, Що стоїть до нинї.
Про церкви дбав, та про школи,
Про права народу. —
Тож не дармо “Мудрим” звали
За се в нагороду. Та не довго добро велось, — Добру не все бути.... І Ярослав землю роздав Поміж свої дїти.
Софійський собор в Київі.
Кождий син старшим хтїв бути,
Князївство збільшити;
Та війною брат на брата
Стали наїздити.... Дикі орди половецькі З сварки користали
Й часто-густо з огнем й мечем На Русь набігали.
Український край розлогий
Всюди пустошили....
Без пощади жінок й дїтий
У полон гонили. Гіркий сьвіт настав всїм людям, Стали раду мати, Щоб престол міг в Київі Мономах обняти.
Володимира Мономаха стрічають Кияни.
Так і сталось по нарадї.
Мономах в коротцї
Привернув лад, злучив землї
Та побив Половцїв.
Із смертию Мономаха Знов біда почалась; Усобицї спричинили, Що Русь розпадалась....
