Історія України-Руси віршами/Княжі усобицї
| ◀ Початок Руської держави і перші руські князї | Історія України-Руси віршами Княжі усобицї |
Занепад Київа. Початок Московської держави ▶ |
|
|
Владимира поховали
В тисячу пятнайцять.
Ярослав злучив всї землї
В тисяч девятнайцять.
Много славних дїл зробив він:
Муром обвів Київ,
Збудував Собор Софійський,
Що стоїть до нинї.
Про церкви дбав, та про школи,
Про права народу. —
Тож не дармо “Мудрим” звали
За се в нагороду.
Та не довго добро велось,
— Добру не все бути....
І Ярослав землю роздав
Поміж свої дїти.
Кождий син старшим хтїв бути,
Князївство збільшити;
Та війною брат на брата
Стали наїздити....
Дикі орди половецькі
З сварки користали
Й часто-густо з огнем й мечем
На Русь набігали.
Український край розлогий
Всюди пустошили....
Без пощади жінок й дїтий
У полон гонили.
Гіркий сьвіт настав всїм людям,
Стали раду мати,
Щоб престол міг в Київі
Мономах обняти.
Так і сталось по нарадї.
Мономах в коротцї
Привернув лад, злучив землї
Та побив Половцїв.
Із смертию Мономаха
Знов біда почалась;
Усобицї спричинили,
Що Русь розпадалась....