Історія Слободської України/Библіографичні указівки
| ◀ Харьків, яко українське місто | Історія Слободської України Библіографичні указівки |
Пояснення до малюнків ▶ |
|
Ся книжка написана досить популярно для широкого суспільства і більш осьвічених читачив з народа. Але написана вона тільки на підставі історичних джерел і являє з себе не компіляцію, а самостійну наукову працю, не тільки монографію, а ще більше розвідку. Це буде перша сістематично виложена „Історія Слободської України“, яка обіймає хоч і в коротких рисах, але усі сторінки її жіття. Ми не давали библіографичних указівок у тексту книжки і зробимо се тут, по розділах, хоч і коротко. Перший і другий розділ написані на підставі моєї великої розвідки „Очерки изъ исторіи колонизаціи степной окраины Московского государства (М., 1887, XVI, 614 стр.), в основу котрої покладені майже виключно джерела і більш усього архивні, добуті мною самим у Московському Архиві Мин. Юстиції і харьківських архивах; користувався я там також і усіма історичними розвідками, котрі торкалися сього питання. Найголовнійша з них — праця Головинського „Слободскіе козачьи полки“, СПБ, 1864. Додав до сього також народні пісні про переселеннє з поясненнєм проф. М. Хв. Сумцова з його розвідки (пісні узяті їм зі збірників Новицькаго і Яворницького) „Слободсько-українськи історичні пісні“. 3-й Розділ (боротьба з татарами) теж написаний головним чипом, але з деякими додатками з актів, по моїм „Очеркамъ“ і сюди теж введено чимало народних історичних пісень зі зборника Антоновича і Драгоманова „Историческія пѣсни малорусскаго народа“ К. 1874 і книжки П. І. Житецького „Мысли о народныхъ малорусскихъ думахъ“ — з додатка ії, де у перше надрукована дума про Сірчиху з збірника старих записів дум проф. О. О. Котляревського; дума про 3-х братів, котрі утікали з озовської неволі, приведена по запису Ніговського у Богодуховському повіті Харьк. губ. 4-й Розділ (Автономія) — се спеціальна розвідка, написана на підставі а) джерел і б) усіх старих і нових невеличких розвідок — а) виданних мною „Матеріаловь для исторіи колонизаціи и быта“, I, II; Филарета. „Историко стат.-опис. Харьк. еп.“; полнаго собранія законовъ; б) Из. Ив. Срезневскаго. Истор. изображеніе гражданскаго устроенія Слоб.-Укр., Квитки. Зап. о Слоб. полкахъ; Головинскаго. Слоб. коз. полки; Д. И. Эварницкаго. И. Д. Сирко, СПБ, 1894: Е. Альбовскаго. Ист. Харьк. Слоб. коз. полка; его же. Харьковскіе козаки, СПБ, 1914; В. Е. Данилевича. Время образов. Слоб. черк. полковъ (въ Сборн., посвящ. В. О. Ключевскому); его же. Изъ исторіи управленія Слоб. Укр. въ XVII в.; его же. Роспись борошню дѣтей Зіньковскаго; Д. И. Багалѣя и Д. П. Миллера. Исторія г. Харькова, I, стр. 103–138; А. Д. Твердохлѣбова. Наслѣдственное полковничество (Кіев. стар. 1887, май); И. В. Теличенко. Протестъ слободской старшины. Народні історичні пісні узяті у Драгоманова (Політичні пісні, II). 5-й Розділ (Соціальний устрій і суспільні стани) — нова розвідка, написана головним чином на підставі виданих мною джерел (1-го 2-го тома „Матеріаловъ“) і 1-го тома „Исторіи г. Харькова“ (3-я глава, стр. 53–77, 10-я глава, стр. 254–318). Користувався я тут також Пол. соб. зак., матеріалами ак. Гюльденштедта, Срезневскаго, Филарета; народні історичні пісні узяти у Драгоманова (Політичні пісні, I). 6-й розділ (Вибори у Катерининську комисію) — є доповненнє моєї розвідки про се в моїх „Очерках изъ русской исторіи“, т. 2-й (Монографіи и статьи по исторіи Слободской Украины). Х., 1913, стр. 104–162 — „Выборы въ Екатерининскую Комиссію для составленія проекта новаго уложенія въ слободской Украинѣ, наказы мѣстнаго дворянства и деятельность слободско-украинскихъ депутатовъ въ Комиссіи“. Доповнена ся розвідка наказами представників слободсько-українських міст і війскових слобод, надрукованими недавно в CXLVII томі „Сборника И. Рус. истор. Общ.“, стр. 54–88. У основу 7-го розділа (Економичний побут: промисли, ремесла та торговля) положені мої розвідки — 1) Заселеніе Слободской Украины и общій ходъ ея культурнаго развитія до открытія въ Харьковѣ университета (Очерки изъ Русской исторіи, т. 2-й, стр. 1–21); 2) Краткій историческій очеркъ торговли (преимущественно ярмарочной) въ Слободской Украинѣ въ XVII и XVIII в. (тамъ же стр. 50–74); 3) Ярмарки г. Харькова в XVIII в. (тамъ же, стр. 75–79); і 4) 9-я глава 1-го тома „Исторіи г. Харькова“ (стр. 223–253); а также мої „Матеріали“, I, II-й, мої „Очерки“, мої „Матеріали для исторіи г. Харькова въ XVII стол.“, моя замітка „Три черкаскія слободы“ (Кіев. стар., 1887 іюнь, іюль, стр. 562–563), видане мною „Топографическое Опис. Харьк. Нам.“ 1888; замітки з подорожу акад. Зуєва і Гюльденштедта — переклад посліднього зроблений М. Н. Салтиковой з моїми примітками; Зуєва. Путеш. записки, СПБ, 1787; розвідка Е. П. Трифильева о селітроваренії („Очерки изъ исторіи промышл. слоб. Укр.“); А. Д. Твердохлѣбова. Судьба табачной фабрики въ Ахтыркѣ (Кіев. стар., 1886, сент.). 8-й Розділ (Земельна власність) — самостайня нова розвідка, написана на підставі джерел — моїх „Матеріалов“, I, II, Гурова и Бродскаго. Сборникъ суд. рѣш., состяз. бумагъ, грамотъ по старозаимочному землевл. Х. 1884; Чижевскаго. Старозаимочныя земли. Х. 1883; Филарета. Ист. стат. Опис. Харьк. еп.; Е. Альбовскаго. Харьковскіе козаки; мої „Очерки“ і „Исторія Харькова“, I. Єдиною спеціальною розвідкою усьому питанню являється монографія А. Л. Шиманова „Главнѣйшіе моменты въ исторіи старозаимочнаго землевладѣнія Харьк. губ.“ К., 1883 (Кіевская старина, 1882–1883), а також записка. Селиванова „Старозаимочные земли Харьк. губ.“ (Харьк. губ. Вѣд. 1860, №1–2) Про четвертні землі великороссійских однодворців — велика розвідка Н. К. Благовіщенскаго. Четвертное право. Про старозаімочне землеволодіннє взагалі з юридичного боку — К. П. Побѣдоносцева „Курсъ исторіи гражданскаго права“ і розвідка проф. М. М. Ковалевскаго. 9-й Розділ (Слобожанський побут) — се теж самостайня розвідка, написана на підставі джерел і опису маєтностей слободських полковників Хв. Донця, Хв. Шидловськаго, Л. Шидловського і Ів. Перекрестова — „Матеріаловъ для очерка служебной деятельности Шидловскихъ въ Слободской Украйнѣ“. СПБ, 1896 и А. Я. Ефименко. Старинная одежда и принадлежности домашняго быта слобожанъ (Харьковскій Сборникъ, вып. 1-й, стр. 171–181); 2) Топогр. описанія Харьк. Нам. 1785 і 1788 р.; 3) недрукованого „Стат. Обозрѣнія Слоб. Укр. губ. (30 років XIX в.); 4) Калиновскаго. „Описаніе свадебныхъ украинскихъ простонар. обрядовъ въ Малой россіи и въ Слоб. Укр. губ.“ 1777; 5) Гр. Ѳ. Квитки. Украинцы (Сочиненія, IV, стр. 457–465); 6) Филарета. Ист. стат. опис. Харьк. еп., IV, 244–251; 7) Мочульскаго. Военно стат. обозрѣніе, Харьк. губ. 1850. Єще замітка про Острогожських слобожан у Гмелина (Путешествіе, I, 1771, стр. 130–146). Частиною сього матеріала, котра торкалася міста Харькова, я зкористувався у 16 гл. своєї „Исторіи г. Харькова“, т. I, стр. 491–509. 10-й Розділ (Духовенство, церкви й манастирі) є також у більшій частині нова розвідка, написана на підставі джерел, зібраних преосв. Филаретом в його „Историко стат. опис. Харьк. еп.“, мною в „М атеріалах“, I, в „Матеріалах для исторіи г. Харькова въ XVII в., в „Исторіи г. Харькова“, т. I-й, въ „Очеркахъ изъ рус. исторіи“, т. I-й (Истор. повісти Г. Ѳ. Квитки, стр. 457), Е. Альбовськимъ „Харьковськіе козаки“. Матеріал що до м. Харькова, був зведений мною у 11-му Розділі „Исторіи г. Харькова“, I, стр. 319–388; там — цікаві подробиці про церковні памятники старовини і містецтва у церквах м. Харькова — ціла поважна розвідка по сьому питанню покійного проф. Є. К. Рєдіна, котра вийшла і осібним виданнєм з малюнками. Про церковні справи у Білгородській єпархії, куди увіходила у XVII–XVIII в. і Слобожанщина, — поважні розвідки і збірники матеріалів видані покійним проф. А. С. Лебедєвим — Бѣлогородскіе архіереи и среда ихъ архипастырской дѣятельности (по архивнымъ документамъ). Х. 1902, IV, 228; его же. Церковныя отлученія въ Бѣлгородской єпархіи (жур. „Миръ“, 1881, дек.); его же. Борьба духовенства въ слобод. Укр. въ XVIII в. противъ вечерниць (тамъ же, 1882, янв.); его же. О брачныхъ разводахъ; его же. Духоборцы въ слоб. Укр. Х., 1890 (про це ж — проф. В. И. Саввы „Изъ слоб. укр. старины“. Х — 1900); его же. Розысканія въ южнорус. арх., Ш, М. 1888; А. Д. Твердохлѣбова. Ахтирскій Свято Троицкій мон. (Харьк. Сбор., I, 81–87). II-й Розділ (Осьвіта та письменність) зоснований на джерелах, зібраних мною: (про число шкіл у 1732 р. в моїх „Матеріалах“, I, перепис Хрущова), преосв. Филаретом (Историко стат. опис. Харьк. еп.) А. С. Лебедєвим „Мандрованые дьяки в слоб. Укр.“ (Харьк. кал. на 1885-й годъ), П. І. Житецьким „Мысли о народныхъ малорусскихъ думахъ“, К. 1893; Г. П. Данилевским. Украинская старина. Х., 1866; Л. Б. Вейнбергом (Ворон. юбил. сбор. I). Про Харьковський коллегіум найкраща праця проф. А. С. Лебедєва „Харьковскій коллегіумъ, какъ просветительный центръ Слободской украины до учрежденія въ Харькове университета“. М. 1886. Про осьвіту у Харькові — 12-я глава у моєї „Исторіи г. Харькова“, стр. 389–403; там же і библіографія розвідок про коллегіум. Про діяльність Г. С. Сковороди у Харьківському коллегіумі: Сочиненія Г. С. Сковороды, собранныя и редактированныя проф. Д. И. Багалѣемъ. Х. 1894: тут житіє Сковороди, лист його до полк. Тевяшова з посвятою йому „Ізраїльского змія“ (стр. 251–255), дві вступних промови в курс „Христіанскаго добронравія“ стр. 175–182 і „Начальная дверь ко христіанскому добронравію“ стр. 183–192. Про козака пїїту Климовського — моя „Исторія г. Харькова“ — стр. 458–460 з указівками на розвідки проф. Перетца і В. І. Срезневського. Вірши Г. С. Сковороди — в мойому виданню його творів, стр. 259–301. Доповненнє його вірша „Всякому городу нравъ и права“ — в „Утренней Звѣздѣ“ і в мойому запису. 12-й розділ (Гр. Сав. Сковорода) написаний на підставі житія Сковороди М. І. Ковалинського, творів Сковороди і великої тепер про нього наукової літератури. Огляд видань творів Сковороди і розвідок про нього і його твори був зроблений мною у виданню творів Сковороди (стр. I–CXXXI), а потім вже й за новійши часи в розвідці — „Изданія сочиненій Г. С. Сковороды и состоящія въ связи съ нимъ изслѣдованія о немъ“. П. 1915, 58 стр.; тамже — критичний огляд нового більш повного видання творів Г. С. Сковороди г. Бончъ Бруевича („Собраніе сочиненій Г. С. Сковороды“, I, СПБ, 1912). Дивись також 13-ю главу моєї „Исторіи г. Харькова“, I, стр. 433–456, присвячену виключно Сковороді. Новий лист Г. С. Сковороди виданий мною у моєї брошюрі — „Костомаровскіе дни въ Воронежѣ“. З великою любовью до Г. С. Сковороди написана книжка д. Эрна „Русскіе мыслители. Г. С. Сковорода“. М. 1912, 342 стр.; критичні замітки про сю книжку див. у мене і у проф. М. Х. Сумцова в його новійшій розвідці про Эрна і Сковороду. 13-й розділ (Харьків, яко українське місто) — розвідка, написана на підстави джерел, власної розвідки про харьківське українське письменство у XIX ст. („Исторія г. Харькова“, т. 2-й, 22 гл. стр. 804–812) і виданої під моєю редакціей книжки „Историко-Филол. фак. Харьк. у-та. Х. 1908, стр. 82–88, 95–104, 104–112, 119–124, 297–301, 307–311, 319–326, 334–341. Див. також ХХ-й том „Сборника Харьк. Историко-Филол. Общ.“; Д. И. Багалѣя. Памяти Д. П. Миллера (въ Вѣстн. Харьк. Ист.-Филол. Общ.) и В. А. Барвинскаго. Д. П. Миллер (там же). Про І. І. Срезневського — „Памяти Із. Ив. Срезневскаго. Кн. 1-я. СПБ., 1916; про М. І. Костомарова у Харькові — А. С. Грушевскій. Изъ харьковскихъ лѣтъ Н. И. Костомарова. СПБ., 1908; мої „Матеріалы для біографіи южнорусскихъ литературныхъ деятелей XIX в. К. 1903; О. Д. Багалій. Отношенія Н. И. Костомарова къ Харькову и Харьковскому университету (Рус. стар. 1914, XII). Незабором вийде книжка „Культурно-історичної бібліотеки“ видавництва „Союзъ“ — І. Я. Айзенштока „Українське видродженнє у Харькові в 20–40 роках XIX ст.“. В загальних працях по історії українського письменства про слобожанських письменників: у Н. И. Петрова. „Очерки исторіи украинской литературы XIX ст. К. 1884; поважний критичний огляд цієї книжки або краще самостайне ії доповненнє проф. Н. П. Дашкевича (въ отчетѣ о 29 присужденіи наградъ гр. Уварова, СПБ., 1888); новійша „Історія українського письменства — Єфремова. К. 1917.