іритуватися

іритуватися

*Іритува́тися, ту́юся, єшся, гл. Раздражаться, кобениться. Ще й не розгляділа добре благородного жениха, а вже іритується. Тобіл. «Март. Боруля». Іритуйсь, не іритуйсь, а по твоєму не буде. Умань. Ефр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28