іритувати

іритувати

*Іритува́ти, ту́ю, єш, гл. Раздражать. Не прозивайте мене доктором, мене се іритує. Март. «Забобон». 93.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28