Іван Богун
- У Вінниці на границі,
- Під могилою над Бугом-рікою —
- Там стояв Іван Богун вільницький
- Під обителем-монастирем кальницьким.
- Під кальницькою обителлю
- Богун стояв,
- Із турками-пашами,
- Крулевськими ляхами,
- Камлицькими князями
- Богун воював!
- Силу він ляхів турків стріляв
- І шабельками рубав,
- На аркан забирав,
- В річку Буг їх утопляв.
- А ляський круль
- І турецький коноїд-паша,
- Нехрещена душа,
- Силу війська збирали
- Івана Богуна і його військо
- Хмарою бусурманською обступали.
- Веселились ляхи-турки,
- Круль і князь раділи,
- Що обложили Богуна
- На довгі неділі.
- Обступили ляхи-турки,
- Кругом обложили,
- Козаченьків Богунових голодом морили.
- Три тяжкі неділі
- Богун з військом
- У тяжкій облозі бував...
- Од свого ума білими руками
- Хмельницькому листа писав,
- Богун у Хмельницького батьківської поради питав
- Та собі підмоги з Чигрина прохав:
- «Просю бога й тебе,
- Дай помочі, порадь і повесели нас!..
- Бо вже нас ляхи й турки обступають,
- Кругом знаменами своїми обкидають
- І кругом нас облягають,
- І дуже сильно побіждають».
- Як Хмельницький цеє зачуває,
- До Вінниці за штири доби прибуває.
- Його військо гетьманськеє морем нахлинає,
- Турецько-польське крульське військо зничтожає,
- Богуна з козаками з неволі визволяє.
- А сам Хмельницький
- До Богуна під'їжджає
- І словами промовляє:
- «Не сам бог вас спасав —
- І я не менше помогав!»
- Іван Богун відмовляє:
- «Слава богу і хвала гетьману.
- Що не дав нас у неволю, ляхам на поталуї»
- Все козацтво
- І вояцтво
- У ряди ставало,
- На всі голоси кричало,
- Промовляло,
- А кобзарі грали,
- В струни дотинали
- Та Богдана із Богуном
- Піснями хваляли!
