«Коли я вмер — забув, не знаю…»

«Коли я вмер — забув, не знаю…
Олександр Олесь
1925

Коли я вмер — забув, не знаю…
Я в чорній прірві забуття…
О краю мій, коханий краю,
Коли ж це стратив я життя?!
І скільки вже минуло років,
Як мертвий я лежу в труні,
Лежу, не чуючи пророків
І не палаючи в огні?..

І сниться сон мені: неначе
Десь на холодній чужині
Якийсь вигнанець гірко плаче
І заздрить мертвому мені.

4.X.1925

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Чехії.

Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
Термін дії авторських прав на цей твір у Чехії закінчився до 1 січня 2015 року, оскільки авторське право у Чехії закінчується 70 років після смерті автора.
Автор помер у 1944 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 75 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.