Хуторна поэзія/Пророк

◀ Слово Правди

Хуторна поэзія
П. А. Куліш
Проро́к

Псалтирня Псальма ▶

• Цей текст написаний кулішівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Пророк

Львів: Накладом П. Куліша, 1882

V.

ПРОРО́К.

Не мните, яко пріидохъ воврещи миръ на землю: не пріидохъ воврещи мир, но мечъ....

Маѳея X, 34.

Мните ли, яко миръ пріидохъ дати на землю? ні, глаголю вам, но раздѣленіе…

Луки XII, 51.

Якоже риза въ крови намочена не будетъ чиста, також де и ты не будеши чистъ: зане землю мою погубилъ еси, и люди моя избилъ еси: не пребудеши въ вѣчное время, сѣмя злое.

Исаіи XV, 21.

Ви ду́маете, мир прині́c я вам на зе́млю?
Не мир, а меч, страше́нне розділе́ннє.
Ні ва́шим молитва́м, ні каяттю́ не вне́млю,
О ви, пере́любне и людоже́рне пле́мє!

Як загнізди́лись ви пона́д Дніпро́м широ́ким,

Посла́в Госпо́дь між вас Маѳусаі́ла,
И повелі́в ёму́ — незасліпи́мим о́ком
Вас мо́вчки назира́ть, що́ ко́іть ва́ша сила.

И ба́чив він різню́ між рі́дними брата́ми,
И ка́ру іх Тата́рським Лихолі́ттєм,
Пере́любки пані́в з Литво́ю та з Ляха́ми,
Святилища́ й церкви́ під му́сором та смі́ттєм.

Він ба́чив, як між вас влади́ки неписьме́нні,

Мов ті Жиди́, влади́цтва купова́ли,
Комо́ри скри́нями, вино́м склепи́ підзе́мні,
А гамани́ й сакви́ гроши́ма начиня́ли.

Вважа́в Маѳусаі́л, як зажерне́ попі́вство

До вас нау́к свобо́дних не пусти́ло:
Щоб убеспе́чити наві́ки лихоі́мство,
За чудотво́рниі ико́ни заступи́ло.

А ди́ких розбиша́к, за при́носи с пожа́рів,

Бес сорома́ лица́рством зва́ло сла́вним,
Дарма́ що й бесурме́н и христия́н терза́ли,
Торгу́ючи в Криму́ яси́ром правосла́вним.

Диви́вся пра́ведник, як на Москві́ кріва́вій

Хвоста́тий чорт у чо́рта сповіда́вся.
Немно́го слів було́ в розмо́ві іх лука́вій:
Оди́н кивну́в-моргну́в, а дру́гий догада́вся…

И жив Маѳусаі́л між лицемі́рів те́мних,

Аж по́ки ви й пісні́ позабува́ли,
Що кобзарі́ пъяні́, на бенкета́х корче́мних,
Розбо́і, пожарі́ й хижа́цтво прославля́ли.

И возопи́в святи́й, мов Иов терпели́вий,

На гно́іщі поро́ків украі́нських;

И Бог ёго́ прийня́в, як ба́тько милости́вий,
Без на́ших кудлаі́в и голякі́в лати́нських.

Тепе́р проро́ка шле з мече́м в уста́х блиску́чим,

Що вже між вас не бу́де німува́ти:
Розді́лить вас на ся, мов по́ломєм жеру́чим,
И бу́дуть вас сини́ и до́чки проклина́ти.