494
Книга Йова 23. 24. 25. 26.
17. О, чому ж не затратив він мене,ваніль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!
Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
2. Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
3. Граблять осла в сиротини, у вдовиці беруть в заклад корову єдину;
4. Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
5. Се, — як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дітей їх;
6. Жнуть вони на полі чужому йзберають виноград у придавлених;
7. Нагі ночують люде, не маючи чимодягтися, нї вкритись на студені;
8. Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
9. Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
10. Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних — годуватись (збіраним) колоссєм;
11. Між мурами бють (нещасні) олійпро них, топчуть (грозди) в точилі, та й смагу терплять.
12. У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
13. 6 між ними й вороги сьвітла,що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
14. Досьвіта встає убийник, вбиваєбідного й нужденного, а ніччю стає
15. Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: ніхто не побачить мене, — та й вид собі закриває.
16. В пітьмі підкопуються в доми,що по днині собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
17. Бо густа тьма — се їх ранок, ізмороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
18. Такий є легкий собі — хоч би йповерх води. О, проклята доля його на землі! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
19. Посуха й спеки пожирають, хочби й сніжну воду; оттак безодня — грішників.
20. Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай ватине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
21. Він гнобить бездітну, що не роджала дитини, й вдовиці* не чинить добра.
22. Він і дужих перемогає силоюсвоєю; він устає, і ніхто не певний життя свого.
23. А Бог подає йому бевпеку, — вінже ж на те й вповае — та очі його (Бога) видять таких поступки.
24. Піднялись вони високо, — таось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
25. А коли се не так, то хто моюльжу докаже, й в ніщо оберне мову мою?
І відказав Билдад Савхеаський та и промовив:
2. У його (Бога) й владицтво й снага; він творить мир на висотах своїх.
3. Хто б його військо злічив? і надким він не сияє?
4. І як же чоловікові бути праведним перед Богом, як може бути чистим, хто від жінки родився?
5. Ось, навіть місяць, і він не доситьясний, і зорі не чисті перед очима в його!
6. А тим менше чоловік — черв, ілюдина, — що як та міль!
відказав Йов і рече:
2. Ой, як же ти поміг менї, безсильному, як піддержав руку слабому!
3. Що ж то за раду подав еси немудрому, й як основно вияснив річ!
4. Кому говорив ти оті слова, і чийдух промовив із тебе?
5. РеФаїми* дрожать під водами йвсе, що в них животіє. * Ведитнї морські, кити.