двохлітній дід, розбитий тридцятьма походами, зранений у-двадцять сьоме під Ватерлоо, був для Аделіни тільки метою захоплення, а не заступником. Бідолаха-граф, крім инших недуг, і чути міг тільки за допомогою ріжка!
Поки барон Гюло був красунем, любовні пригоди його не позначались на статкові, але в п'ятдесят років він мусів розраховуватись із чарівницями. В таких літах любов у старих чоловіків обертається в порок; до цього прилучається ще й безглузда пиха. З того часу Аделіна примітила, що барон став неймовірно вимогливий до свого туалету, фарбував волосся та бурці, носив пояси та корсети. Він хотів лишитись вродливим за всяку ціну. Цей культ власної особи хибу, з якої колись сам глузував, — він довів до дріб'язковости. Нарешті Аделіна постерегла, що золотий струмок, який котиться до баронових коханок, має джерело в її домі. За вісім років згайновано в-щент чимале багатство, і так, що два роки тому, коли женили молодшого Гюло, барон мусів признатись дружині, що весь статок їхній полягає в його платні.
— Що-ж з нами буде? — спитала Аделіна.
— Будь спокійна, — відповів державний радник. — У вашому розпорядженні моє утримання, а я забезпечу посаг Гортензії та наше майбутнє комерційними справами.
Глибока віра цієї жінки в могутність та високі прикмети, в здібності та вдачу свого чоловіка заспокоїла цю хвилинну турботу.
