Указ Президії ВР УРСР від 16.9.1947 «Про присвоєння почесного звання Заслуженого лікаря УРСР працівникам медично-санітарних закладів УРСР»

УКАЗ
Президії Верховної Ради Української РСР
Про присвоєння почесного звання Заслуженого лікаря Української РСР працівникам медично-санітарних закладів Української РСР

За заслуги в області розвитку охорони народного здоров'я присвоїти почесне звання Заслуженого лікаря Української РСР:

Волкову Володимирові Йосиповичу — лікареві, завідуючому Блотницькою лікарнею, Талалаївського району, Сумської області.

Запорожець Івану Михайловичу — лікареві, завідуючому поліклінікою і сільською меддільницею села Покровка, Покровського району, Дніпропетровської області.

Прядкіну Миколі Михайловичу — головному лікареві Покотилівської сільської лікарні, Харківського району, Харківської області.

Ранц Якову Якимовичу — головному лікареві протезної промисловості Міністерства Охорони здоров'я Української РСР.

Сидоренку Андрієві Йосиповичу — головному лікареві Красноградської районної лікарні, Харківської області.

Сизонову Василеві Івановичу — завідуючому Кам'янською лікарнею, Дворічанського району, Харківської області.

Снєшко Лідії Людвигівні — головному лікареві райлікарні Покровського району, Дніпропетровської області.

Шершеверу Маркові Єфремовичу — лікареві-терапевту облліккомісії міста Дніпропетровськ.


Голова Президії Верховної Ради Української РСР

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР

м. Київ
16 вересня 1947 року.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).