сіріти

сіріти

Сіріти, рі́ю, єш, гл. 1) Сѣрѣть. 2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко. Левиц. I. 154.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924