Изъ-за гори вітеръ віе, калина не спіе;
Козакъ дівку вірно любить, — заняти не сміе.
Тимъ я іі не займаю, що сватати маю;
Тимъ до неі не горнуся, що слави боюся,
Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору:
Я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Ой зъ-за гори изъ-за кручи орли вилітають;
Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають.