Сторінка:Aldred Jensen. Les emigrants Ukraïniens en Suéde (Extrait des Mémoires de la Société scientifique ukraïnienne Ševčenko, XCII).pdf/10

Ця сторінка вичитана

4

Альфред Єнсен



Орлика і його родини позіставало ледви 8.000 талярів. Сього не вистарчало, тим більше, що роспучливі фінансові операції Ґерца, що випускав монету з примусовим курсом, цїлком обез цїнили вартість гроший і за такі ассіґнації або касові посвідченя Орлик не міг набути „нї хлїба, нї дров, нї світла“.

Кредитори не давали відітхнути і він безнастанно мусїв просити гроший. А між тим признану суму, через погане фінансове положенє Швеції, виплачували не точно або не платили зовсїм, з другої сторони треба також признати, що Орлик, як і багато з його земляків того часу, був дуже кепський господар. Прийшло до того, що бідний гетьман зневолений був заставити в купцїв в Крістіанстадї державні клейноди (булаву, бунчук і т. п.), а в Стокгольмі зичив гроші, заставляючи діяментовий перстень і золотий хрест. Се ми можемо видїти зі списаної ним самим спеціфікації, що предложена була 23 грудня 1719 р. королївській радї (довги пороблені були протягом короткого часу від 20 вересня до 18 грудня 1719 р.):

На удержанє і подорож з Крістіанстада до Стокгольма позичено в купця Конрада Кампфа, під заставу двох булав, 200 цїсарських талярів; в державного радника ґрафа Меєрфельта — 50 тал.; ґенерал-ляйтнанта ґрафа Кріспіна — 349 тал.; державного секретаря фон Гепкена — 110 тал.; секретаря фон Сольдана — 3 тал.; в купця Ґрена — 30 тал.; від ньогож за убраня жінки і дїтий — 260 тал.; кравцеви винен 15 тал.; за помешканє — 55 тал.; заставлено діяментовий перстень і золотий хрест — 60 тал.; — сума 1.132 тал. А до того купець Б. Ведувар в Крістіанстадї передав рахунок на 4.386 талярів срібною монетою.

Зі свого боку Орлик виставив дуже високі претенсії до шведської державної каси, — загалом на суму 100.000 талярів. Але казав, що пристав би і на половину сеї суми, коли б йому забезпечили виплату в певних річних ратах. Перш за все зажадав Орлик, як наступник Мазепи в урядї, 60.000 цїсарських талярів, суму, котру позичив Кароль XII в Будищах в 1708 р. від Мазепи, за згодою військової козацької ради, через ґенерал-майора Лаґеркрону на удержанє двору і волоського полку; сю претенсію опирав Орлик на тім, що позичені гроші належали до публичних фондів військової каси і тому не могли припасти родинї Войнаровського як приватний спадок. Дальше король, підчас побуту в Бендерах, нїби-то приобіцяв новонародженому синови Яковови, котрого він держав до хресту, 20.000 талярів, але не міг дотепер виплатити тих гроший. Понадто набув Ор-