Сторінка:2. Основа (Лютий 1861).pdf/238

Цю сторінку схвалено

читця заіхати въ дале́кі сто́рони, — обома́ уши́ма слу́хай и очи́ма диви́сь, що́ воно́ й я́къ тамъ діетця; а ледащи́ці мо́ди въ хутори́ не приво́зь, во́лю свою́ шану́й и въ городя́нську нужду́ черезъ ро́скішъ не вска́куй. Хочу же бъ и всі ви пороби́лись письме́нними и, якъ тамъ ка́жуть, просвіще́ними; хочъ би книжки́ німе́цькі такъ якъ спра́жні Ні́мці почи́тували, а про-те́ свое́і мо́ви рі́дноі и свого́ рідного звича́ю вірнимъ се́рцемъ держітеся. Тоді зъ васъ бу́дуть лю́де якъ слідъ, — тоді зъ васъ бу́де грома́да шано́вна, и вже на таку́ грома́ду ніхто́ свое́і ла́пи не нало́жить.

Хуторяни́нъ.