Сторінка:Яворницький Дм. Як жило славне запорожське низове військо (1912).pdf/4

Цю сторінку схвалено

лі, як саме жило і яку спадщину воно лишило нам після себе.

Запорожці осягали велику краіну землі: усю теперешню Катеринославщину з Ростовською і Таганрогською округою, частину Херсонщини, аж по річку Буг, частину Тавріі, де тепер Дніпровський повіт, з городом Олешками, і частину Харьківщини, де Ізюмський повіт з містечком Барвінкова-Стінка.

Уся ця округа, 600 верстов удовш, 350–400 завшир, поділялась у запорожців спершу на вісім паланок, себ-то повітів, або станиць: Орельську, Протовчанську, Самарську, Калміуську, Прогноінську, Кодацьку, Ингульську, Бугогардовську. Перед кінцем XVIII століття зъявились ще дві паланки — Личківська і Барвінково-Стінкова.

Паланка слово не наше: з турецькоі на украінську мову — фортець, чи хоч кріпость.

Осередком кожноі паланки був який-небудь город, або ж село, наприклад, Самарь, Кодак, Личково, або инчій.

В кожній паланці пробувала за-