Найголовнійшу працю, при виготовленню їх виконують італійці. Все се він оповідав спокійно.
Але як тілько побачив фотоґрафію, змінився, наморщив чоло та почервонів зі злости.
А, се той драбуга! — закричав. — Так, пізнаю його! Ми завсіди були солідною фірмою, один тільки раз була у нас поліція і то через сього драба. Було се перед роком. Він заколов когось ножем на вулиці і вернув до праці; поліція прийшла сюди і забрала його. Називався Бепо, назвиска його не знаю. Най мене Бог боронить, щоби я ще коли прийняв чоловіка з таким малпячим лицем. Правда, що робітник з нього був найкращий.
— Яку кару дістав він тоді?
— Поранений не вмер, длятого дістав тільки один рік. Здається мені, що він вже вийшов з вязниці, але до сього часу ще тут не показувався. Якийсь його брат є тут у нас при роботі; думаю, що він зможе щось більше пояснити.
— Ні, ні! — сказав Хольмс — не кажіть, прошу вас, ні слова його братові. Справа дуже важна і чим більше над тим думаю, тим важнійшою вона мені видається.
Коли ми заглянули до книжок, щоб довідатися, коли бюсти продано, я зауважив, що то було третього червня минулого року.
— Чи не памятаєте ви дати увязнення Бепа?
— В виказах на виплату напевно є запи-