Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/68

Ця сторінка вичитана
Рессельман
Так, самохіть, у захист під державу

Пішли ми, й це написано стоїть
У грамоті, що дав нам цісар Фрідріх.

Штавфахер
Бо й найвільніший не живе без пана,

І старший хтось, найвищий судія
Повинен буть, щоб можна в суперечці
Дійти ладу. Того ж і наші предки
За землю цю, що здобули в пустині,
Вклонилися, щоб цісар — пан німецьких
Земель та римських, — взяв під захист їх.
І так, як інші вільні у державі,
Вони пообіцялись на війні
Йому допомагати, бо єдиний
Обов'язок у вільних: боронити
Державу ту, що їх обороня.

Мельхталь
Що більш за це, то те уже неволя.
Штавфахер
Як кликано до зброї, то ставали

Під прапором державним воювати,
В Італію ходили, щоб йому
Корону імператорів здобути, —
А дома лад сами собі давали,
Як свій закон і звичай свій велів;
Цісарський суд — для справ, де смертна кара.
І графа цар на те настановив;
Але ж той граф, одначе, жив не в нас.
Траплялось душогубство — приїздив він
І під високим небом, просто й ясно,
Він присуд свій виказував по правді.
Чи єсть же тут якийсь неволі слід?
Коли хто знає щось не так, — хай скаже!