Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/63

Ця сторінка вичитана
Вінкельрід
А чуєте? Вже йдуть, — то з Урі сурма.
Праворуч і ліворуч сходяться по скелях збройні люди з ліхтарями:

Мавер
Глядіть, сюди іде слуга господній,

Наш панотець шановний, — не злякавсь
Ані шляхів важких, ні ночи: вірний
Пастух піклується про свій народ.

Бавмґартен
І дяк за ним… І Вальтер Фірст іде…

Я серед них не бачу тільки Телля.

В. Фірст, Рессельман, піп, Ветерман, дяк, Куоні, пастух, Берні, стрілець, Руоді, рибалка і ще п'ятеро інших селян. Тоді всі вкупі, ліком тридцять і три, виходять наперед і стають навколо багаття.


В. Фірст
Так мусимо на батьківщині власній,

На рідній цій землі своїй ховатись,
Мов душогуби! Мусим серед ночи,
Що завжди тільки лиходійства й змови
Ховає чорним зрадницьким плащем,
Зійтись, щоб наше право боронити, —
А право те правдиве і ясне,
Як сонце праведне ясного дня.

Мельхталь
Хай буде так! Що темна ніч посіє,

Те радісно на сонці процвіте.

Рессельман
Послухайте, товариші, від мене,

Що сам господь надхнув мені у душу! —
Ми тут усю громаду заступаєм
І важимось за наш увесь народ,
То й радити старим звичаєм будем,