Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/62

Ця сторінка вичитана

То ж зазнайомимось, щоб ми могли
Озватися до серця щирим серцем.

Маєр
Хто б вас не знав у наших трьох кантонах?

Я з Сарнену, звусь Маєр… Це — мій небіж,
Штрут Вінкельрід.

Штавфахер
 Знайоме це ім'я:

Був Вінкельрід, — в болоті змія вбив
У Вайлері, і сам поліг у бої.

Вінкельрід
Добродію, то був мій предок.
Мельхталь (показує на двох селян)
 Ці

З-за лісу два, підданці з Енґельбергу,
З манастиря. Ви не гордуйте ними,
Що не сидять на батьківській землі,
Що кріпаки, бо добру славу мають
І люблять край.

Штавфахер (до обох)
 Давайте ваші руки!

Щасливий той, хто вільним вік живе,
Та чесним бути — в кожнім стані можна.

К. Гун
Це Редінґ ось — наш голова колишній.
Маєр
Ми знаємось: гризня за землю в нас…

Так, Редінґу, ми вороги на суді,
Та тут — товариші ми. (Стискає йому руку).

Штавфахер
 Слушне слово!