Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/170

Ця сторінка вичитана

Як у струмку своє обличчя бачу.
О, коли є в вас жаль і милосердя…
 (Падає перед ним навколішки).

Телль (одвертається)
Устаньте! Встаньте!
Парріціда
 Я не встану, поки

Не скажете, що руку подасте!

Телль
Чим може помогти людина грішна?

Та встаньте ж бо!.. Хоч ви й страшне зробили,
То все ж ви є людина, як і я.
Ніхто не йшов од Телля без поради:
Що можу я, то те й зроблю.

Парріціда
(схоплюється і швидко хапає його за руку)
 О, Теллю,

Рятуєте від розпачу мене!

Телль
Покиньте руку! Звідси треба геть!

Тут не сховаєтесь, і допомоги
Не буде вам. Куди ж ви йти хотіли,
Де знайдете спочинок?

Парріціда
 Сам не знаю!
Телль
То слухайте, що бог послав у серце!

До Риму йдіть, в святе Петрове місто,
І там до ніг ви папі упадіть,
Покайтеся в грісі, очистіть душу!