Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/168

Ця сторінка вичитана
Парріціда
 О, Теллю, вислухайте спершу!
Телль
У крові дядьковій та ще в цісарській

Ти зважився до мене в чисту хату
Ввійти? Обличчя людям показати?
Притулку в них насмілився бажати?

Парріціда
Знайти у вас я думав милосердя:

Помстилися ж над ворогом і ви!

Телль
Нещасний! Смієш ти рівнять свій гріх,

Чи добивавсь ти панства з кров'ю, з тим,
Що батько став дитині в оборону?
Хіба дітей своїх обороняв ти?
Чи захищав святі права сім'ї?
Страшну біду од рідних одвертав?
До неба я здіймаю чисті руки,
Тебе ж і вчинок твій кляну! Бо я
Помстився за святі права природні,
Що ти зганьбив їх! Геть же! Вбивця — ти,
Я ж боронив своє що-найдорожче!

Парріціда
Ви без надій прогоните мене?
Телль
Мені з тобою страшно й говорити…

Геть звідси! Йди своїм страшним шляхом!
Невинність тут живе, — покинь цю хату!

Парріціда (хоче йти)
Так жити я не можу і не хочу!
Телль
А все ж мені тебе і жалко! Боже!