Ця сторінка вичитана
Чернець
Оцим огнем, що так горить привітно,І головою дорогих дітей,
Обнявши їх, благаю… (Хоче обняти дітей).
Гедвіґа
Що вам? ГетьтеВи од моїх дітей! Ви — не чернець!
В одежі цій покірність мусить жити,
На вашому ж лиці її нема…
Чернець
Найнещасніша в світі я людина!Гедвіґа
Нещасне серце промовля до серця,А погляд ваш мене лякає тільки…
Вальтер (схоплюючись)
Ой, мамо! Татко! (Вибігає).Гедвіґа
Боже мій!(Хоче йти, тремтить і спиняється).
Вільгельм (вибігаючи)
Ой, татку!Вальтер (надворі)
Вернувсь ти?Вільгельм (надворі)
Татку, любий татку наш!Телль (надворі)
Еге, вернувсь! А де це ваша мати? (Ввіходять)Вальтер
Біля дверей, не може далі йти:Так з радощів тремтить вона й зо страху.