Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/156

Ця сторінка вичитана
В. Фірст
Хто ж на таке страшне наваживсь діло?
Штавфахер
Ото ж воно й страшніше тим, хто зваживсь!

Це ж Йоган, швабський князь і братів син,
Цісарський небіж вбив…

Мельхталь
 Та що ж його

Спонукало до лютого злочинства?

Штавфахер
Він нетерпляче батьківщину правив,

А цісар не давав та хтів цю справу
Так-сяк уладити, аби-чим збути,
Зробивши небожа епіскопом.
Ну, а юнак лихих порад наслухавсь
Од товариства. Була змова в них
З вельможними панами: з Ешенбахом,
Та з Теґерфельдом, з Вартом, з Пальмом, — ось
Наваживсь він: коли не можна права
Знайти, то хоч помститися за кривду…

В. Фірст
Скажіть же нам, як стався злочин цей?
Штавфахер
Зі Штайну цісар їхав до Райнфельду.

Були князі з ним, Ганс та Леопольд,
Та почет із панів високородних.
Як підійшли до Рейси, — треба там
Переїздить ріку, — то душогуби
До корабля втиснулись, цісаря
Цим способом од почету відбили.
А потім цісар їхав полем, там,
Де був колись якийсь поганський город,