Ця сторінка вичитана
В. Фірст
Ой, боже! Мій онук під ним стояв!Багато голосів
Геть знищити цей спомин про неволю!Спалить його!
В. Хірст
Хай краще зостається:Тиранству він струментом був, — нехай
Нагадує повік про нашу волю!
Селяни — чоловіки, жінки та діти — стоять та сидять на колодах дерева з розваленого риштування, мальовничо гуртуючись у велике півколо.
Мельхталь
Як радісно стояти на руїнахНасильництва і знать, що справдилось
Усе, на що ми в Рітлі присягались!
В. Фірст
Ще не кінець, початок тільки справи:Всі, як один, одважно мусим стати,
Бо вже ж не забариться цісар мститись
За вбитого намісника свого
І вигнаного силоміць вернути!
Мельхталь
Нехай іде із військом він своїм!Ми вигнали з країни ворогів, —
Зуміємо в країну й не пустити.
Руоді
В нас серед гір проходів мало: їхМи нашими тілами загородим!
Бавмґартен
В довічну спілку об'єднались ми,То ж нас війська цісарські не злякають!
Рессельман та Штавфахер увіходять.