Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/128

Ця сторінка вичитана
Аттінґгавзен
А замки їх міцні у нашім краї?
Мельхталь
Усі впадуть вони у день один!..
Аттінґгавзен
А чи пани до спілки приступили?
Штавфахер
Од них ждемо підмоги ми, але

Заприсяглись одні селяни поки.

Аттінґгавзен
(підводиться, велико дивуючись)
І селянин на це наваживсь діло?

Наваживсь сам, без допомоги панства?
Коли він сам у власну силу вірить,
То нас йому уже не треба більше!
Спокійно можемо лягти в труну,
Бо житиме тут після нас народ,
Що іншою він силою своєю
Величність людську зможе зберегти!

(Кладе руку на голову хлопцеві, що перед ним навколішках).
Від голови, де яблуко лежало,

Нова і краща воля процвіте:
Старе впаде, одміняться часи,
Нове життя повстане із руїни!

Штавфахер (до В. Фірста)
Дивіться, яку нього сяють очі!

Ні, це не смерть тепер над ним вітає,
Але життя нового промінь сяє!

Аттінґгавзен
Пани з своїх старих зіходять замків,

Свою присягу городам складати,
В Ухтланді їх і в Турґаві приймають,