Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/127

Ця сторінка вичитана
Аттінґгавзен
 І вас усіх отут,

Усіх я сиротами покидаю!..
О, горе! Мій останній погляд мусить
Побачити, як рідний край мій гине!
Я до таких похилих літ дожив,
Щоб у труну зложити всі надії!..

Штавфахер (до В. Фірста)
І так умре в журбі він без надій?

Ні, осяйнім останній час йому
Надії світлом! Нешляхетний пане,
Облиште сум! Ще єсть у нас надія, —
Ми не загинемо без допомоги!

Аттінґгавзен
Хто ж порятує вас?
В. Фірст
 Сами! Вважайте:

Гнобителів прогнати три землі
Одна вже одній слово подали…
Вже спілка є, і вже свята присяга
З'єднала нас. Ще до нового року
Це зробиться… І в цій землі, у вільній,
Лежатиме ваш прах!

Аттінґгавзен
 Скажіть же: спілку

Зав'язано?

Мельхталь
 Повстануть три землі

Всі в день один. Готове вже усе,
І бережем ми таємницю добре,
Хоч спільників багато сотень є.
Вже на землі підкопаній — тирани,
Недовго їм зосталось панувати,
І хутко тут не буде їх і сліду!