Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/109

Ця сторінка вичитана
Ляйтгольд
 Ну та й стріл! Про нього

Повік-віків оповідати будуть.

Гаррас
Розказувать тепер про Телля будуть

Аж поки тут стоятимуть ці гори!
 (Подає намісникові яблуко).

Ґеслер
Їй-бо, пробито наскрізь! Ну, це був

Мистецький стріл: я мушу похвалити!

Рессельман
Так, добрий стріл, та горе тій людині,

Що вимогла його, забувши бога!

Штавфахер
Отямтесь, Теллю! Встаньте! Врятувались

І можете вже вільно йти додому!

Рессельман
Ходім і матері вернім синка!
Хочуть іти.

Ґеслер
А слухай, Телль!
Телль (вертається)
 Що, пане, звелите?
Ґеслер
Ти ще одну стрілу сховав, я бачив…

Навіщо це?

Телль (збентежений)
 Стрілецький звичай, пане!
Ґеслер
Ця відповідь мене не вдовольняє!.

Ти інше щось робити замірявсь…