Сторінка:Шиллер Ф. Вільгельм Телль (1928).pdf/105

Ця сторінка вичитана

Йди ж, тату, докажи, що ти — стрілець!
Не вірить він і погубить нас хоче, —
Ти — лютому на злість — стріляй і влуч!

(Він іде до липи, йому кладуть на голову яблуко).

Мельхталь (до селян)
Невже ж ми всі попустимо, щоб сталось

Злочинство тут? Навіщо ж присягались?

Штавфахер
Та що ж ти зробиш їм? Ми тут без зброї

А навкруги он — цілий гай списів.

Мельхталь
О, краще б нам тоді було робити!

Гріх буде тим, що радили нам ждати!

Ґеслер (до Телля)
До діла! Ну! Носити дурно зброю —

То небезпечна справа, бо стріла
Вертається, буває, й на стрільця…
Якщо мужик бере собі це право, —
Ображує намісника він тим,
Бо тільки пан носити зброю може!
Вам хочеться стрілу і лук носити, —
Нехай, а я даю вам ось мету!

Телль (натягає лука й накладає стрілу)
Розсуньтесь! Місця!
Штавфахер
 Теллю… що ви?.. ні!

Не важтеся! Тремтять вам руки й ноги.

Телль (випускає лука).
Світ міниться в очах мені…
Жінки
 Ой, боже!