Сторінка:Чайковський А. Дещо про алкоголь (1928).pdf/9

Ця сторінка вичитана

нок (жолудок). Та оболонка (плівка) в шлунку є на те, що вона виділює з себе шлункову кислоту, конечно потрібну до травлення. Коли та плівка з якої небудь причини захоріє, то вона не може виділювати шлункової кислоти, а тим самим шлунок не може стравити того корму, який до шлунка приходить. А як хворий шлунок не може добре травити, то й людина не має чим відживлятися і нидіє.

Отож, коли на ту ніжну оболонку шлункову наллємо горівки, то вона її спарить, оболонка захоріє і не може виконувати свого призначення.

А тепер придивімся до пошесної недуги, нпр. холєри. Її спричинюють бакцилі, себ то такі маленькі прутики, яких лише великим побільшаючим склом можна бачити. Вони різноманітними способами дістаються з поживою або як інакше до шлунка людини. Але вони в шлунку спустошення не роблять, поки не дістануться до кишок. Там вони розмножуються і творять такі страшні спустошення, що людина по більшій частині вмирає.

Отож, як шлунок у людини здоровий і добре травить, то він зварить ті бакцилі і вони дістаються до кишок неживі, тай ніякої шкоди вже не роблять. Шлунок добре травить, коли має силу виділювати з своєї оболонки достаточну кислоту. Колиж ту оболонку горівкою спарити, то вона не дасть кислоти, а бакциль перепачкується живим до кишок і тоді поминай, як звали!

Показується з того міркування, що віра в оборонну силу горівки перед пошесними недугами є забобоном, байкою.