(особливо правий беріг) і стають стрімкими; тут вже долина ріки є завширшки від 200 до 500 метрів. (№ 44, стор. 49-50).
§ 119. Існування виступів кристалічних порід по ріці Перзі згадується у літературі надто мало, — тільки у звіті західньої експедиції для висушування болот (№ 9, стор. 284) і по деяких моїх працях (№ 48, стор. 368, 370, 430; № 58, стор. 65, 67, 72; № 64, стор. 95, 153). До року 1888 в ріці Перзі на протязі 19,25 верстов від урочища Молотова (або Подобра) до гирла ріки, існували (крім дуже численних швидковіддів і „забор“) цілі шість значних справжніх порогів, а саме:
1) Шибельницький поріг, заввишки 2,56 метра;
2) Старо-Млинський поріг, заввишки 4,21 метра (що на ньому збудована була селянська гать для млину);
3) Юстинбурзький поріг, заввишки 2,78 метра;
4) Янків-Кутський поріг, заввишки, 0,96 метра;
5) Пержансько-Руднянський поріг, заввишки 2,14 метра і
6) Кошевицький поріг, заввишки 3,2 метра (що на ньому була збудована казенна гать для млина біля гирла ріки).
Підпирання води у ріці, що спричинювалося цими природніми порогами, розповсюджувалося догори по ріці і по болотах на 23 верстви (від Юстинбурзького порога до шляху з села Радовеля до села Рудні Радовельської); в урочищу Молотові унаслідок цього підпирання існував за всякої пори року великий, дуже плиткий водозбір, — ціле обшире озеро, що згодом (після знищення порогів) зникло без сліду. Західня експедиція для висушування болот з 1888 року виконала обширі праці для знищення названих порогів і для спрямлення річкових закрутів каналами; загалом зроблено викрію у камені (в амфіболовому граніті) почасти ломами, почасти порохострільною роботою, 1980 кубічних сажнів (№ 9, стор. 503-506), а років 1899-1900 ще 47 кубічних сажнів (№ 15, т. I, стор. 226). Крім того, знищено декілька млинових гатей, що теж спричинювали підпирання води в ріці Перзі і заболочування околишніх просторів (казенні гаті на шляху з села Радовеля до села Рудні Радовельської і на Кошевицькому порозі, а також селянська гать поблизу слободи Юстинбурга, що її перенесено до старого корита ріки Перги, яке залишилося вище гирла магістрального канала. Усі ці праці справді висушили значні простори у верхів'ях ріки Перги.
§ 120. Серед лісуватих болот у верхів'ях ріки Перги розташоване старовинне село Жубровичі (що згадується вже 1545 року під назвами Жебровичі і Жербовичі, — див. № 42, т. I, стор. 425). Згідно з нівелюванням західньої експедиції для висушування болот, абсолютна височина цього села виносить 92,6 сажня (№ 9, стор. 102; № 58, стор. 39, під № 785). Місцевість навкруги села дуже болотяна, її рельєф є взагалі надзвичайно одноманітний, але по болотах по всіх напрямках від села, згідно з моїми дослідами (№ 48, стор. 363, З66, 421), пороз-
