біжучої води (рік та річок) і дуже розповсюджені по широких річкових долинах, утворюючи їх подекуди обширі заплавини. Але звичайна уява, що знайшла собі надто яскравий вираз і на геологічних мапах (№№ 20, 21 і 75), наче алювіяльні утвори вкривають собою найбільшу частину Полісся по-за межами річкових долин, — цілком не відповідає дійсності: досліди мої показали (як це описано вище), що усюди по-за межами річкових заплавин на поверхні знаходяться типові польодовикові утвори, а алювіяльні річкові та озерові утвори займають дуже обмежені простора; дно болот усюди теж збудоване з польодовикових утворів і болотяні поклади (здебільшого торфові нагромадження) мають здебільшого незначну грубість у западинах рельєфа, а на вододілах утворюють лише надто тоненьку крівлю на польодовикових утворах; тільки поблизу правого берега ріки Прип'яти грубість і поземе розповсюдження алювіяльних утворів збільшуються. (Див. §§ 20, 124, 131, 184, 213, 214, 297, 307, 336, 337, 409, 410, 413-415, 419, 429). Після каналізації, що виконана була західньою експедицією для висушування болот, заболочування і утворення торфових покладів припинилося на значних просторах і на поверхні усюди переважають польодовикові утвори.
§ 483. Звичайна уява про одноманітний характер сучасних краєвидів Полісся не стверджується моїми дослідами; уважне дослідження виявляє існування в узбережжю Уборти різних краєвидів, що являються наслідком геологічної будови та геологічної еволюції цієї країни. Найбільші простори займає тут з основних краєвидів України типовий зандровий краєвид (див. № 66, стор. 21-28): па північно-східній закраїні узбережжя ріки Уборти на розмірно незначних просторах розвинений кінцево-мореновий краєвид (там-же, стор. 28-36), а на самому південно-східньому краї в кількох пунктах сюди заходить своєю закраїною лесовий краєвид (там-же стор. 6-21); з цих краєвидів тільки зандровий має тут справжнє значіння. З часткових краєвидів України в описуваному узбережжю ріки Уборти має досить широке розповсюдження (у південній половині сточища Уборти) гранітовий краєвид (там-же, стор. 46-50); розмірно обмежена площа належить на південному сході (в обсязі Озерянського і Гнізно-Теригальського кряжів та західнього продовженая п'єдестали Славечансько-Овруцького кряжа) до краєвиду островних гір (там-же, стор. 41-44). Сполучення цих часткових краєвидів з основним зандровим краєвидом надає йому дуже виразні і яскраві нові раси, що мають помітну вагу для побуту і економічної діяльности лодини.
§ 484. Наслідками геологічного минулого описуваного простору являються деякі цікаві і особливі сучасні фізико-географічні явища, що звертають на себе увагу. До них належать: яко наслідки прастарої архейської ери — 1) пороги і водоспади рік (пороги ріки Перги — див. § 119; пороги ріки Уборти біля слободи Лопатицької — §239 і біля села Сущанів, — §§ 101 і 293; надзвичайно мальовничі водоспади біля села Рудні Бистрої, — §§ 64 і 255); 2) синклінальні долини вдовж вели-
