*Виге́йкувати, кую, єш, гл. Погонять волов, говоря: Гей! Сл. Нік.
Ви́гемблювати, люю, єш, гл. Выстрогать рубанком.
Ви́гибти, бну, неш, гл. = Ви́гинути.
Ви́гикнути, ну, неш, гл. Икнуть. Дай, боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
*Ви́гин, гину, м. Выгиб, изгиб. Сл. Тутк.
*Вигина́ння, ня, ср. Выгибание. Сл. Тутк.
Вигина́ти, наю, єш, сов. в. ви́гнути, ну, неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. I. 294.
Вигина́тися, наюся, єшся, гл. Изгибаться, выгибаться.
Виги́нистий, а, е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то. 2) Гибкий. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.
Ви́гинути, ну, неш, гл. Погибнуть, пропасть (всем). Як би бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
*Вигинча́стий, та, те. Выгнутый, изогнутый. Ловка у його палічка, вигинчаста. Звен. у. Ефр.
Вигі́вщина, ни, ж. Время гетманства Ивана Выговского (1657—1659). Мушу видати книжку про порядки, які завелись на Вкраїні за гетьмана Виговського: ту книжку оглашу Вигівщиною. К. Хм. 5.
Вигіддя, дя, с. Удобство; раздолье. Цілий піст рибу їли, таке то вже нам було тоді вигіддя.
Вигі́дка, ки, ж. 1) Ум. от ви́года. 2) = Вигі́ддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Тележка на двух колесах, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднепр. у. (Залюбовск.).
Вигі́дливий, а, е. Удобный.
Вигі́дний, а, е. Удобный. Желех.
Вигі́дно, нар. Удобно.
Ви́гін, гону, м. Выгон, пастбище за селом. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. I. 14.
Ви́гінщина, ни, ж. Дань пастуху в виде паляни́ці и щепотки соли, даваемая от каждого двора при первом выгоне скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Вигла́джувати, джую, єш, сов. в. ви́гладити, джу, диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.
Вигла́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. ви́гладитися, джуся, дишся, гл. Сделаться полным, жирным, пополнеть. Вигладилися бики. Вх. Лем. 397.
Ви́гляд, ду, м. 1) Вид. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6. *3) Облик, образ. 4) Форма, наружность. Сл. Нік. *На ви́гляд. С виду, повидимому. На вигляд воли спокійні, не сердиті, але пождім, що вони скажуть. Крим.
Вигляда́ння, ня, с. 1) Выглядывание, высматривание из чего. Желех. 2) Высматривание в ожидании прибытия. См. Вигля́дини.
Вигляда́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́глянути, ну, неш, гл. 1) Выглядывать, выглянуть, высматривать. Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко. Ном. № 337. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Ном. 2) Только несов. в. Высматривать, глядеть, ожидая кого. Відкіля тебе виглядати, із якої сторононьки у гостину сподіватись. Мет. Потоптала черевички, на дорогу вибігаючи, виплакала карі очі, чумаченька виглядаючи. Рудч. Чп. 73. *Вигляда́ти яко́сь. Представляться в известном виде. Ну, тепер я скажу, що всенька справа ось-як виглядає. Крим.
Вигляда́тися, даюся, єшся, сов. в. ви́глянутися, нуся, нешся, гл. Смотреть, посмотреть, засматриваться, засмотреться. Ой не ходи коло води та не виглядайся. Грин. III. 172. Любо місяцю з зорями в воду виглядатись. К. Досв. 90. Увесь день він чистився, мився, виглядався в дзеркало. Левиц. I. 262. Вода… пливе тиха та чиста, хоч вигляньсь як у зеркало. ЗОЮР. II. 204.
Вигля́дини, дин, ж. мн. Выглядывание, высматривание в ожидании прибытия.
Ви́глядіти, жу, диш, гл. 1) Испортить глаза долгим смотрением. Не прийшло до Ганни щастя тим великим би-
