Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/94

 — „То я, — каже, — піду сам
 Та надеру лика!”
 Злазить живо із коня
 Тай іде до лиха.

Тодї мужик із трави
Підняв ся поволї,
Скочив раптом на коня
Тай шмалить по полї.
 „Шульгар! шульгар! Стережись!”
 По лїсї загуло.
 — „Матері твоїй шулгар!”
 З поля відвійнуло.

 

——o——

 

62. Ахмет III. і Запорожцї.

В лїто тисяча шість соте,
В лїто теє боже,
Прийшла грамота Ахмета
В наше Запороже:
 „Я султан, син Магомета,
 Внук бога одного,
 Брат місяця-перекроя
 І сонця самого,
Лицар сильний і могучий,
Краль над королями,
Воєвода всего сьвіта
І цар над царями,