Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/86

Цю сторінку схвалено



 — Думаєте, що я пан!
 „А то що за річи?”
 — То за річи, що не пан,
 А козак із Сїчи!

Засьміяв ся наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золотї до дому.

 
——o——
 
54. Панна й парубок.

Задумала з погонича
Панна кепкувати:
Зачинає до прикладу
Із ним розмовляти.

 — Повєдз, каже: кланям, панє.
 „Та що-ж? Кланям, панє”.
 А вона йому і каже:
 — Ґалґан єстесь, Янє!

Повєдз єще мнє: ковадло.
„Що-ж, панно? Ковадло!”
А вона йому і каже:
— Ґлупі ти як садло!

 А повєдз мнє єще: земби!”
 „Та що-ж, панно? Земби!”
 А вона йому і каже:
 — Поцалуй пса в ґемби.