Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/84

Цю сторінку схвалено
53. Козак і король.

Став богатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати.

 А король йому й сказав:
 „Відгадай три штуки,
 Відгадаєш — тодї на!
 А як нї — на муки!

Перша штука: скільки зір
В небі серед лїта?
Друга штука: покажи
Середину сьвіта!

 Третя штука: угадай,
 Що думати буду?
 I от тобі цїлий рік
 Для того розсуду!”

Відійшов богач назад,
Та так йому нудно:
Не вгадати — так біда,
А вгадати — трудно!

 Сидить, плаче неборак, —
 Козак проїзджає:
 „Чого плачете ви так?”
 Старого питає.

Той і каже: так і так!…
„Не журіть ся, дїду!