Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/80

А тут тілько гавкне пес,
Свиня зарохкоче, —
Так і думають усї
Що то ви, пан-отче!…
 Спасибі-ж вам, що прийшли!
 Пийте гріту з перцем…
 Ріжте собі печінки…
 Крайте собі серце…”

 

——o——

 

49. Запорожцї у сенатї.

Раз московські сенатори
Змовились мовчати,
Щоби нашим Запорожцям
Відвіту не дати.
 Ото входять Запорожцї,
 Москалїв витають;
 А ті сидять бовванами,
 Не відповідають.
Запорожцї ідуть близше,
Стали коло стола.
А ті сидять, як сидїли:
Жаден анї слова.
 Тогдї старий Запорожець
 До своїх озвав ся:
 „Чи не в пустку, мої дїти,
 Я з вами забрав ся?”