Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/67

 Бо як-би наш панич мали
 Розуму до волї,
 То нїчого їм би було
 Вчити ся у школї!

 

——o——

 

35. Мша.

Здумав дїдич помолитись,
Добрая душа!
Посилає до костьола,
Чи править ся мша.
 Прийшов козак до костьола,
 О сьвітї забув…
 Подивив ся, роздивив ся,
 Назад повернув…

„А править ся мша в костьолї?”
Дїдич запитав.
— „А Бог його сьвятий знає!”
Козак відвічав:
 „Мшить, не мшить, музики грають,
 Ксьондз горілку пє:
 Вже майбути і свій костьол
 Жидам продає!…”

 

——o——