Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/66

Цю сторінку схвалено


Каже вийти з хати всїм,
Сама зачинає:
 „Пробіг пес через овес, —
 Не шкодило псови,
 Най же шкоди не буде
 І тому вівсови!”
Подивив ся слабий ксьондз:
— „А, то ти, зозуля?”
Та як враз зареготав —
Так і трісла ґуля!

 
——o——
 
34. Розумний панич.

Привіз дїдич раз на сьвята
Ізі школи сина,
І не може натїшитись,
Що вчена дитина.

 Раз здибає гуменного
 І тому хвалить ся:
 „Ото, каже, мій синочок,
 Як у школї вчить ся!…

Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?”
— А менї то щось не так-то
Здаєть ся, мій пане!