Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/66
Цю сторінку схвалено
Каже вийти з хати всїм,
Сама зачинає: „Пробіг пес через овес, — Не шкодило псови, Най же шкоди не буде І тому вівсови!”
Подивив ся слабий ксьондз:
— „А, то ти, зозуля?”
Та як враз зареготав —
Так і трісла ґуля!
——o——
34. Розумний панич.
Привіз дїдич раз на сьвята
Ізі школи сина,
І не може натїшитись,
Що вчена дитина.
Раз здибає гуменного І тому хвалить ся: „Ото, каже, мій синочок, Як у школї вчить ся!…
Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?”
— А менї то щось не так-то
Здаєть ся, мій пане!