Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/54

Цю сторінку схвалено



— „Гуттю, куме! та се баба
Тобі набрехала:
Та як-би пять верстов було,
Там корчма-б стояла!”

 
——o——
 
21. Окуляри.

Розходив ся мужичок,
Аж ґвалт дякувати.
Та одна йому біда:
Не вміє читати.
 До граматики-б? та куди!
 Не того він хоче:
 Він гадає чим другим
 Просьвітити очи.
„Не вміє-ж так старий дяк
Стрічки розібрати,
Окуляри-ж як візьме —
То куди читати!
 Оттак і я заведу
 Кондаки й тропарі,
 Тілько піду та куплю
 Такі окуляри!”
Пішов мужик до крамниць;
Ріжні вибирає…
Що на очи накладе, —
То все не читає.