Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/34

Цю сторінку схвалено



Хтїв пан чогось допитати,
Тай не допитав ся…
Цо з ґалґанем! Рушай прендзей!
І в-перед погнав ся…
 Привіз в місто мужик сїно,
 Продав його зраня,
 Купив собі добру миску
 Драглїв на снїданя.

І сидить собі на возї,
Драглї уплїтає…
Аж той самий пан надходить,
Та його й питає:
 Ци нє слихаць до спжеданя
 Овса ту, Іване?
 Мужик встав, кругом обнюхав…
 — Нї, не чути, пане!

І сїв знову на драбинї,
Драглї уплїтає…
Чи ти, хлопє, нє вчорайши?
Пан його питає.
 — Де вам, пане, я вчорашнїй!
 Гляньте на всї боки:
 То менї вже отсе буде
 Трицять і два роки!

——o——