Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/31

Цю сторінку схвалено
3. По чому дурнї?

„Де ти був-єсь, пробував-єсь?
Роскажи, Іване!”
— „Та де вже я не бував-єм!
Всюди був-єм, пане!
 Був в Адесї і Бендерах,
 В Ровнах і Полтаві,
 Ходив в Київ разів кілька,
 Бував і в Варшаві”.

„А по чому-ж там, Іване,
Дурнї продають ся?”
— „Та то, пане, як до дурня:
Які попадуть ся!
 Дурень пан — заплатять більше,
 Бо честь таки знають,
 А як мужик, то звичайне:
 Без цїни спускають…”

——o——
 
4. Чи голосна церква?

Став у церкві батько з сином.
Церкву вже кінчали:
Засклепили, побілили,
Олтар прибивали.
 „Слава Богу, — батько каже,
 Спромогли ся люде…