Щоб гуменний на границю
Прибув і дав знати,
Що дїєть ся в него в дома
Та і коло хати.
Прибуває і гуменний.
— „А що там, Іване?”
А гуменний йому каже:
— „Та все гаразд, пане!
Тілько ножик, що пан дали
Таляра за нього,
Ізломив ся, сказать правду,
Нї з того, нї з сього”.
— „Ну, зламав ся, то зламав ся,
Що то й споминати!…
Певне хлопцї мали гратись
Тай його зламати”.
— „Таки правда, ясний пане:
Хлопцї ізламали,
Лиш не грались, а сивого
Коня білували”.
— „А з чого-ж то сивий згинув?”
— „Панї хорували;
За лїкарством як погнали,
Тай і підірвали!”
— „То і панї хорувала?
Ах, Боже мій, Боже!
Що-ж, здорова моя панї?…
Говори небоже!”
