Зачинає знов він землю
Під собою дерти,
Зачинає землю дерти,
Як навісний жерти…
„А поглянь-но, — каже — в очи,
Чи посоловіли?”
Подивив ся кіт у очи:
— „Не посоловіли!”
— „Та кажи бо, старий дурню,
Що посоловіли!”
Тодї котик вже і каже,
Що посоловіли.
Він як куля до лошицї!
Вона — копитами!
Так собака і розклав ся
До гори ногами!…
Прийшов котик, глянув в очи —
Очи вже темнїли…
— „От тепер, — собі промовив, —
То посоловіли!”