„Тай сегодня, — каже, — я
Нагрішив потроху:
Ранком вигнав я свиню
З чужого хороху:
А у церкві шапку зняв!…”
Говорить несьміло.
А піп йому: „То не гріх!
То добреє дїло!”
— Добре, добре, нехай так! —
По „Буди Господне”
Піп до шапки, — але ба!
І місце холодне…
Піп — до дому, до горшка,
Де кипіло сало,
А там йому лиш горох —
А сала не стало.
І промовив старий і піп:
„Оже-ж признавав ся!
А я старий та дурний
І не догадав ся!”
